?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Остання кінокартина великого Фелліні. От як ніби для мене створювалась або таких як я))) 
Я не вірю у випадковості, переконана, що всі події чи люди,з  якими буває перетинаєшся, трапляються нам на шляху не просто так. Все наповнене сенсом, і дає нам до чогось поштовх. Тому я постійно намагаюсь усе аналізувати, всьому надати логічне пояснення, намагаюсь знайти відповіді на купу запитань. Отак і гружусь. Але є купа всього, чого не можуть побачити наші очі, чого ми не відчуваємо на дотик, але воно існує і впливає безпосередньо на наше життя. Так само є речі, яким неможливо віднайти об'єктивне, єдиновірне пояснення. Є речі, про які ми не повинні знати, а просто сприймати їх можливість існування як належне. Хто ми? Що ми? Для чого ми? В чому сенс?...Ми всього на всього люди, щоб дати відповідь на ці запитання, але ми є люди, щоб розуміти, що відповіді на ці питання дійсно існують, тому треба просто жити і сприймати все, що відбувається, як закономірне.


,

Comments

( 4 comments — Leave a comment )
maschtalir
Mar. 1st, 2010 10:42 am (UTC)
Re: Голос місяця / Voce della Luna, La (1990), Federico Fellini
А немає для деяких речей логічних пояснень. Логічні пояснення це плосковатість і примітивність.
Ти тільки намагаєшся знайти відповіді чи шукаєш? А грузитись нащо? Від того є користь?
Може краще аналізувати ніж логічно все для себе пояснювати?
afina_ua
Mar. 3rd, 2010 03:37 pm (UTC)
Re: Голос місяця / Voce della Luna, La (1990), Federico Fellini
Коли щось піддаєш аналізу, в будь-якому випадку мусиш прийти до якогось висновку, пояснення. Одне без іншого ніяк.
postop
Mar. 12th, 2010 09:50 am (UTC)
А чи обов'язково все логічно пояснювати? Деякі речі мо' варто сприймати як вони є?
afina_ua
Mar. 14th, 2010 10:42 am (UTC)
То я й прийшла до такого висновку у цьому пості))
( 4 comments — Leave a comment )