Home

Advertisement


Вчора виступали з виставою "Гарольд і Мод" у Ковельській виховній колонії. Перед тим як потрапити туди, то пройшли наче контроль, заходячи у маленький прохідний пункт лише по три людини, і здавши паспорти.  Потім коротка дорога до "місцевого" клубу...А я якраз декілька днів тому дивилась "Піаніста" Поланскі, тому ще, як завше після перегляду хороших фільмів, лишалась під яскравим враженням від кінокартини... І тут навколо бетонні стіни, увінчені колючим дротом під напругою, дяді у формі, двоє засуджених, що відгрібають сніг... і нас із купою реквізиту в руках ведуть...і ото здалось, наче ведуть нас у ГЕТТО. Здорові асоціації, знаєте, у мене=))) Але сюжетик якийсь від усіх тих вражень та й родився..

Потім сам виступ і стрьом, коли ото із залу на тебе дивляться одні молоді бриті хлопці, які давно не бачили живих дівчат..бррр... Але для них то подія (вистава! не тільки дівчата:). Хтось із них після закінчення навіть підійшов до когось із наших і сказав: "Дякую, що ви для нас це робите." Я, звичайно, прихильник того, що просвітницьку роботу тре проводити до і для того, щоб підлітки не потрапляли до таких місць. Але й про них теж не можна забувати. Їм потім ще проходити соціалізацію по закінченню терміну.

П.С. Цитата з вистави: "Багатьом подобається вважатися  мертвими. А насправді ж вони не помирають. Вони сидять на лавах, спостерігаючи  за ходом матчу життя... Боже мій, грайте! Живіть! Насолоджуйтесь! Бо в іншому випадку після матчу в роздягальні вам не буде про що розповісти."
********

Театр-студія "Гармидер". Вистава "Гарольд і Мод". 
Луцьк. 26 грудня 2009 року. 



Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті

Ураховуючи результати проведених наукових досліджень, визнаючи на державному рівні видатну роль учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, з метою їх вшанування, відновлення історичної справедливості та правдивої історії українського визвольного руху XX століття постановляю:

1. Визнати учасниками боротьби за незалежність України у XX столітті осіб, які брали участь у політичній, партизанській, підпільній, збройній боротьбі за незалежність України, в тому числі у складі формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Української військової організації, Організації народної оборони «Карпатська Січ», Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Української головної визвольної ради та інших військових формувань, партій, організацій та рухів, що ставили за мету здобуття Україною державної незалежності.

2. Кабінету Міністрів України розробити разом зі Службою безпеки України та за участю Національної академії наук України і внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у XX столітті».

3. Міністерству освіти і науки України, Українському інституту національної пам'яті розробити за участю Національної академії наук України для навчальних закладів методичні, просвітницькі та інші матеріали, присвячені боротьбі за незалежність України у XX столітті.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям уживати в установленому порядку заходів щодо гідного вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, в тому числі з активізації патріотичного виховання молоді та просвітницької роботи, найменування у населених пунктах вулиць, площ, бульварів, парків та скверів, навчальних закладів та закладів культури на честь визначних учасників боротьби за незалежність України у XX столітті та подій, пов'язаних з українським визвольним рухом XX століття.

5. Запропонувати органам місцевого самоврядування здійснювати заходи щодо вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО

28 січня 2010 року


Вже всі сплять, а я з усіх сил намагаюсь триматись, чергую вивчення держуправління з написанням прес-релізу. Вообщім - весело!!! Завтра екзамен, а я борюся з великою спокусою ще подивитись щось із Фелліні. І знаю, що завтра буду таким напівживим залєпком, що бабці будуть поступатися мені місцем в маршрутці, бо думатимуть, що я або важко хвора, або в мене траур... Оля, може, кави? Іду зроблю...
...Так повернулась, обчьомета я? Ото посьорбуючи каву, думаючи про розпорядчо-владні відносини і субординацію, вирішуючи як визначити одну акцію: флеш-мобом чи перформансом, второпала найблішу проблему нізамужнєй маладой жєнщіни - зашкалює рівень зацікавлення її особою. Лише за попередні 2 дні я отримала 17 запрошень на побачення і пропозицію зустрічання. Показились чішо? Це ж ще до березня далеко та й День Валентина не завтра. Але якось нема ні часу на них, ні бажання. Кавалєри, а, може, давайте поки просто дружить, без усяких там надумано штучних соплів?.. 

Все, повіки тре скотчем до лоба прилипати, як у кота Тома у тому мультику з дитинства,.. спати.. все потім, вже вранці..

Антитіла

  • Jan. 23rd, 2010 at 8:41 PM

Вчора були в Луцьку. Кльові!!! Якісний український музичний поп-роковий продукт. Окрім лірики грають й соцільні пісні, наприклад, "Невидимка" проти абортів. На концерті вокаліст постійно наголошував, що потрібно слухати саме українську музику. 
Розвиваємось)))



я фігєю с етіх рускіх

  • Jan. 23rd, 2010 at 5:34 PM

Олександр Дугін - кандидат філософскіх наук, доктор політичних наук, професор Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, заведуючий Кафедрою Соціології міжнародних відносин МДУ, керівник Центру консервативних досліджень соціологічного факультету МДУ...:

"- Во-первых, русский народ (= Россия), без сомнения, ответственен за контроль над северно-восточными регионами Евразии. Этот русский “Drang nach Osten und Norden” составляет естественный геополитический процесс русской истории в последние века, который не прекращался ни при каких политических катаклизмах. Макиндер называл Россию “геополитической осью истории”, и это совершенно справедливо, так как русский народ действительно традиционно тяготел к цивилизационному освоению всех тех внутриконтинентальных евразийских пространств, которые расположены в самом центре материковой массы. Отсюда можно заключить, что стратегические интересы русских неотделимы от просторов Северо-Восточной Евразии. В этом заключается фундаментальный принцип при определении реальных перспектив геополитики России ( = русского народа).

- Во-вторых, русский народ (= Россия) наделен особым типом религиозности и культуры, которые резко отличаются от католико-протестантского Запада и от той постхристианской цивилизации, которая там развилась. В качестве культурной и геополитической антитезы России следует брать именно “Запад” как целое, а не просто одну из составляющих его стран. Современная западная цивилизация является универсалистски ориентированной: во всех ее отсеках существует особое культурное единство, основанное на специфическом решении главных философских и мировоззренческих проблем. Русский универсализм, фундамент русской цивилизации, радикально отличается от Запада во всех основных моментах. В некотором смысле, это две конкурирующие, взаимоисключающие друг друга модели, противоположные полюса. Следовательно, стратегические интересы русского народа должны быть ориентированы антизападно (что проистекает из императива сохранения русской цивилизационной идентичности), а в перспективе возможна и цивилизационная экспансия.

- В-третьих, русский народ (= Россия) никогда не ставил своей целью создание моноэтнического, расово однородного государства. Миссия русских имела универсальный характер, и именно поэтому русский народ планомерно шел в истории к созданию Империи, границы [c.190] которой постоянно расширялись, охватывая все больший и больший конгломерат народов, культур, религий, территорий, регионов. Считать планомерный и ярко выраженный “экспансионизм” русских исторической случайностью абсурдно. Этот “экспансионизм” составляет неотъемлемую часть исторического бытия русского народа и тесно сопряжен с качеством его цивилизационной миссии. Эта миссия несет в себе некий “общий знаменатель”, который позволяет русским интегрировать в свою Империю самые различные культурные реальности. Однако “общий знаменатель” имеет свои особенности и применим только к тем народам, которые имеют определенную историческую специфику и культурное содержание, тогда как остальные народы (в частности, некоторые нации Запада) остаются глубоко чуждыми русскому универсализму (что исторически проявляется в неустойчивости и даже противоречивости русского политического влияния в Европе).

- В-четвертых, русский народ (= Россия) исходит в своем бытии из еще более глобальной, “сотериологической” перспективы, которая в пределе имеет общепланетарное значение. Речь идет не о безграничном расширении “жизненного пространства” русских, но об утверждении особого “русского” типа мировоззрения, который акцентирован эсхатологически и претендует на последнее слово в земной истории. Это – высшая сверхзадача нации как “богоносного народа”."


     Фактично сьогодні дані тези можна вважати головною геостратегічною ідеєю РФ.
 

останній Указ

  • Jan. 22nd, 2010 at 6:36 PM

 Цей чоловік намагався гідно увійти в історію. Міг зробити для того більше, звичайно. Але що напишуть про нього у шкільних підручниках з історії України через десятиліття чи два невідомо. Об"єктивно оцінять його не зараз. Українське суспільство ще не готове. 

Те що присвоїв звання Героя України Степану Бандері - давно від нього очікуване. Чому не зробив того раніше і що то означає? - Над цим мізкує сьогодні пів-України. Опоненти стверджують, що раніше того, не робив, бо це б завадило працювати напередодні виборів для приваблення нейтрального електорату або боявся. Ідеалісти кажуть, що він поступив дуже мудро, саме зараз, щоб не прив"язувати цю подію до піар-технологічних заходів під час виборчої кампанії. Мабуть, і ті, й інші праві частково. 

Якби зробив то раніше, навіть два роки тому, поряд із позитивними факторами мало б все-одно негативні наслідки, хоча я не маю того писати як націоналістка. Та розглядаю то об"єктивно, якби хорошим і правильним це діло не було, але це б сколихнуло опонентів, що зіграло б їм тільки на руку. Про РФ теж не треба забувати. А суспільство у нас, як відомо, не готове, щоб захищати свою правду. Тому Ющенко як президент мав бути обережним із такими діями. Він все ж таки не диктаторського характеру, тобто: щоб не зробив - всі погодились, вискочок - до стінок; та й навіть не харизматичного типу, цю нішу зайняла інша.

Чому не зробив цього місяць тому чи два? Мабуть, дійсно не хотів прив"язувати до кампанії, а не через те, що боявся розгубити електорат. Погляди його електорату всім і, зокрема, йому відомі. То лише додало б йому балів. А зараз, можливо, поки що великого спротиву то не матиме, адже Ющенко поза грою, але гра між іншими іще ведеться, а їм не до нього. 

Що він там собі мав насправді на увазі, то йому тільки відомо. 

Але такий крок - то гарне завершення його каденції. І початок чогось нового. Якщо Ющенко не хоче покидати велику політику, то знову піде в опозицію. А при сьогоднішніх виборчих розкладах на арену змушена буде вийти й національна опозиція, без підтримки будь-кого переможеного у другому турі. Нам доведеться відстоювати рішення "Бандера - герой". І цей момент необхідно використати, особливо поки що роздробленим націоналістичним силам. Іскра спалахнула...

Готуєм сухарі, далі буде весело=)

З подвійним святом!!!

  • Jan. 22nd, 2010 at 1:21 PM

Вже всім відомо. Герой офіційно. В День Соборності України. 

ні слова про вибори.

  • Jan. 19th, 2010 at 1:00 AM

Нічого не хочеться писати про вибори. В цей вечір не можна говорити про погане. Свято. 
Лишається лише вірити, що все згодом зміниться на краще. Ні, не зірки стануть так, що ТигрЮля і ТігрЯник якось посковзнуться на дорозі, поскручують собі шиї, і напішут люді: ані так друг друга любілі і умірлі в адін дєнь на ейфорії виборчій. Ненадо про таке грішне думати...свято ж. Крім того, на їх місце прийдуть інші, тотожні.
А вірю я і прошу у відкритих сьогодні небес хоч трохи клепки і самоповаги для українців, щоб вони згадали, хто є насправді. Я знаю, що десь за тим примітивізмом, рабсько-меншовартісною ментальністю, безкультурністю, пасивністю, ниттям і лінню, що нам нав"язували і нав"язують інші, ховається справжня сутність волелюбної, сильної, гордої, ясномислячої і талановитої нації. Ще все попереду. Дай Боже!

Зі святом!

торкнуло... глибоко...

  • Jan. 18th, 2010 at 10:44 PM

Barbra Streisand - Memory

Midnight
Not a sound from the pavement
Has the moon lost her memory
She is smiling alone
In the lamplight
The withered leaves collect at my feet
And the wind begins to moan
Memory
All alone in the moonlight
I can smile happy your days ( i can dream of the old days)
Life was beautiful then
I remember the time i knew what happiness was
Let the memory live again
Every street lamp seems to beat
A fatalistic warning
Someone mutters and the street lamp gutters
And soon it will be morning
Daylight
I must wait for the sunrise
I must think of a new life
And i mustn't give in
When the dawn comes
Tonight will be a memory too
And a new day will begin

Burnt out ends of smoky days
The still cold smell of morning
A street lamp dies ,another night is over
Another day is dawning
Touch me,
It is so easy to leave me
All alone with the memory
Of my days in the sun
If you touch me,
You'll understand what happiness is
Look, a new day has begun...
 

буденне...

  • Jan. 18th, 2010 at 1:46 AM

У мене такий веселий день був, що просто капець. Утік пес, правда, потім його знайшли. Я бігала по різним інстанціям, уперше була позивачем до суду, щоб ото включили мене в списки, бо шота намутили, але все ж таки здійснила своє перше виборче волевиявлення. Ще троха розвернула декілька дискусій про те, що ото тілько десь % 10 набереться свідомих українців посеред усього стада, і втікла, лишивши людей на поталу полеміки. Народилась нова ідея для короткометражки (і кагда я уже шота сніму???)... 
А тепер ото гризу науку, блін. Завтра перший екзамен. І мені буде капець, бо особа, яка буд приймати, дала зрозуміти, що зробить мені празнік. І я ніяк не можу зрозуміти, як якийсь зелений аспірант-хабарнийпосередник може бути таким впливовим на всьому факультеті, проста німажліва витрімать? І как ета можна ізмініть?

А, мо", плюнуть на все і піти спати?... 

Р.Л.

  • Jan. 11th, 2010 at 12:37 AM

Я просто тащусь від цієї тьотки. Сценаристка, режисерка, актриса... Вона хвора на свій талант і унікальність. Вона, наче не з цього світу. А зійшла зі старих кінострічок Феліні і Вісконті... 

(тут вона у ролі актриси та режисера)

взяти на замітку

  • Jan. 9th, 2010 at 7:06 PM



Одна подруга моєї мами живе за таким принципом: "Якщо я сьогодні не дізналась нічого нового, значить день прожитий даремно".
 

plans

  • Jan. 7th, 2010 at 6:35 PM

Оце на Різдво сталось таке маленьке чудо: в мене знову запрацював нормально нет, який був відсутній вдома декілька тижнів. Писати про якісь висновки чи рейтинги за попередній рік вже якось неактуально. Лише одне, він був важким, повен на втрати та стресові ситуації. Довелось навіть пережити втрату бабусі... Але не уявляю цей рік у повному негативі, він став для мене наукою та стартом для моїх великих "ХОЧУ", "МРІЮ" - "ОТРИМАЮ" і "ДОСЯГНУ". План із 11 глобальних пунктів-сходинок на 2010 складено. Переведемо подих на сесії, а тоді - ВПЕРЕД!!!
*****
А в день Різдва Христового хочу всім побажати не лише дивитись, але й вміти бачити. Кожен день приносить нам моменти чудес Божих, які ми рідко помічаємо, але які здатні змінити наше життя. 
*****

 

real...

  • Dec. 21st, 2009 at 1:35 AM

Бувають такі важкі періоди в житті, які залишають для тебе не так багато болі, а як розуміння справжньої сутності речей. Розуміння того, що для тебе є головнішим, для кого є ти важлива, хто насправді є тобі другом, хто тебе кохав чи ні. Боляче усвідомлювати, що багато чого і кого було навколо тебе просто несправжнім. Але це доросле життя. І в ньому не можна бути наївним і довірливим. Не можна закривати очі на підступність, наприклад, подруг, які дозволяють собі тебе судити чи вирішувати за тебе у важливих ситуаціях, які не до кінця щирі з тобою, дають собі повноваження прогнозувати твої дії у певних обставинах... Я обпікалася багато разів, але пробачала і вірила людям. Таким чином, маю вже величезну гуляку на лобі від одних і тих же граблів... Але такі люди, які тільки здавалися тобі справжніми і близькими, залишаються у минулому, були лише для певних етапів життя. І таких буде більшість... А ті справжні, яких небагато, можливо, одиниці чи навіть одна лишається й далі з тобою, перевірено роками...Навіть, якщо вона за сотні км від тебе, ви бачитесь раз у декілька років, навіть якщо ви обоє змінилися і точок дотику лишилось дуже мало, якщо ви спілкуєтесь настільки рідко і лише через скайп.... Дякую, Оль. Люблю...

Dec. 18th, 2009

  • 9:52 AM

За вікном така краса!!! Все навколо встелено пухнастим снігом, блакитне небо, по якому стелиться білий дим із будівель і СОНЦЕ. ААААА!!! Хочеться на якусь гірку чи ковзанку...  Згадуєтсься, як у глибокому дитинстві з татом їздила на лижах із якоїсь піщаної гори на Старовижівщині. Чи вже в Луцьку з кузенами на пакетах із гірок. Ох, і було весело. Тре якось троха згадати на практиці, як то всьо було=)

Dec. 16th, 2009

  • 10:52 PM

Чесно кажучи, ніколи не любила пантоміму. Але ось тепер у театр-студії дали подібне завдання, то тре не тільки через силу з нею заприятелювати, але й навчитися хоч трохи її робить. Хм, хто зна, може, й сподобається)))

П.С. Зате відкрила для себе Марселя Марсо)

The Cat Empire

  • Dec. 15th, 2009 at 11:22 PM

Ще влітку відкрила для себе просто геніальний австралійський гурт The Cat Empire. У їх музиці є всьо: ска, джаз, рок. Але воно мені ще віє латиноамериканськими та іспанськими мотивами та енергетикою. Там і купа лірики, і багацько пісень, під які в мить підриваєшся і починаєш танцювати. У вухах вони мені постійно дзвеніли, не перебиваючись ніякою іншою музикою, із добрячих два місяці. І досі не набридли. Карацєй, хлопці дають жізні=)))