![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
...таке враження, що на дворі не кінець листопада, а весна...
хм, а, може, це весна в мені?...
хм, а, може, це весна в мені?...
- Music:OE
Сьогодні мені його подарували. А ще носили мене на руках у прямому і переносному значенні та співали пісень в одному з двориків у самому центрі міста Лева...
... подумати смішно, якої я була про тебе думки ще півроку тому... та ж хлопці твого типу просто не бувають іншими...але помилилась... ТИ щодалі дивуєш мене своєю глибиною, чуттєвістю... ти гоїш мої рани, відчуваєш мою сутність і характер настільки тонко, здається, як ніхто ніколи раніше, хоча я фактично тобі не відкриваюсь... хз... і ці твої плани Львів-Київ, у яких я,..вони мене лякають, але... і наші напрочуд легкі щоденні телефонні розмови до ночі...і насправді шок...бо я не здаюсь (більше не відкриваюсь нікому) так швидко...і абсолютно не знаю і не хочу думати, що далі, але ти просто співай мені щоразу перед сном "Не питай"....
... На москалів не вважайте,
нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму.
У їх народ і слово, і у нас народ і слово.
А чиє краще, нехай судять люди.
Тарас Шевченко
нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму.
У їх народ і слово, і у нас народ і слово.
А чиє краще, нехай судять люди.
Тарас Шевченко
Щось то дуже мені нагадало славнозвісний вислів Людовіка XIV "Держава - це я".
Шота явно абсолютизмом запахло чі шо...
Вчора було ДН подруги, коханий Київ і багато хорошої музики... Завтра ж знову "естафета" по місту... Я знову буду, як каже Цимбалючка, прям як ділавая кавбаса=)))
По-справжньому кайфую від шаленства ритму мого життя. Якась є насолода у постійному накопиченню роботи та браку часу, недоспаних ночей та втомі наступного ранку, постійна потреба кудись бігти, щось вирішувати, нечасті зустрічі із найближчими друзями, постійне відмовляння у запрошеннях на побачення... Таким чином, починаєш більше цінувати і краще використовувати кожну вільну хвилину. Так, наприклад, увійшло в звичку читати улюблений Український Тиждень лише у громадському транспорті. Вдячна навіть за коротке спілкування із друзями в інеті. Декількахвилинна прогулянка від маршрутки до місця призначення змушує відчути неймовірне щастя і любов життя такого як воно є:)
- Mood:
okay
А 17 вересня три роки тому я заповнила анкету члена Національного Альянсу..
Ах, згадується перший курс, перші організаційні збори, перший прес-реліз, перше завдання, поцілунок під аркою біля офісу:), перший табір...молодість..=)
Ах, згадується перший курс, перші організаційні збори, перший прес-реліз, перше завдання, поцілунок під аркою біля офісу:), перший табір...молодість..=)
За їхніми даними, фінансування кінематографа в Україні в 10 разів менше, ніж у Казахстані, і в 446 разів менше, ніж у Росії. Так, в 2009 році бюджет кіно у Франції становить 535 млн євро і 240 фільмів у виробництві, у Росії - 283 млн доларів і 70 кінострічок у виробництві, у Польщі - 45 млн євро і 30 кінокартин у виробництві, у Словаччині - 10 млн євро і 11 фільмів у виробництві. В Україні - 5 мільйонів бюджетних гривень і практично нульовий показник щодо нинішнього виробництва повнометражних ігрових фільмів для кінотеатральної мережі.
novynar.com.ua/showbiz/81998/print
- Mood:
angry
..Ніч...Portishead...безсоння...нарешті доведене до пуття резюме...роздуми про продуктивний вчорашній день, і сьогодні принесе ще більше... Згадую себе тиждень тому, місяць, рік.. то якась була не зовсім я..мені з тією було не завжди комфортно... дивуюсь, чому багато речей я не робила раніше...я просто не слухала саму себе...
Тепер так незвично спостерігати, як за лічені дні - тижні все навколо змінюється, і як важливо усвідомлювати, що то насправді змінюєшся ти... Як приємно відчувати своє життя на дотик від розуміння, що воно лише в твоїх долонях...
Тепер так незвично спостерігати, як за лічені дні - тижні все навколо змінюється, і як важливо усвідомлювати, що то насправді змінюєшся ти... Як приємно відчувати своє життя на дотик від розуміння, що воно лише в твоїх долонях...
Але вона ще не прийшла, не відчуваю її присутності. Нема ще того її особливого запаху, що містить у собі незримий суперечливий синтез щастя і смутку, ностальгії та стрімкого будівницва планів, спокою й божевільного бажання творити і рухатися уперед... Чекаю її в компанії з теплим сонечком, гарячими барвами і дощем. Вона мій основний природний каталізатор..
- Mood:
так буває восени.. - Music:Mad Heads XL
Це було вчора, а сьогодні вже 24 серпня. І нашій Ненці вже 18. Вже повнолітня. Вже готова до бурхливих течій дорослого життя. Я вірю в те, що Її розквіт по-переду. Все лише в наших руках. Тому кожному із нас бажаю не опускати рук, працювати і творити для України та заради неї, не дивлячись у сторону "теплих країв". Кожен із нас відповідальний, якою Україна буде завтра.
Ненько, з Днем Народження тебе! Нехай любов до тебе дає нам сили!
Активізація..шалений ритм..варюся в котлі власних мрій, цілей, набудованих наполеонівських планів для втілення своїх задумів, завоювання Києва, мільйонів сердець...самовдосконалення...натхнення.
І ще захоплююсь тобою, твоїми талантами...
****************************************
Гламурний антигламур або чювіха всілась, де попало і тіпа пазірує...=)))
І ще захоплююсь тобою, твоїми талантами...
****************************************
Гламурний антигламур або чювіха всілась, де попало і тіпа пазірує...=)))
- Mood:
все просто апупєнно=)
Завдяки липневим тижням я усвідомила і є цілком упевнена в тому, що Бог нікого з нас не карає, а вчить. Через усі перешкоди, стресові несподівані ситуації та різкий біль у серці Він намагається дати розуміння, що щось роблю не правльно, що щось я маю на цьому відрізку життя зрозуміти. Він дає шанс стати кращою. За останні декілька років я наробила багато помилок і просто топталась на місці, фактично не рухаючись уперед, лише зрідка. Липень усе змінив. Я багато чого втратила, але значно більше здобула за цей період. Я змінююсь, ламаю у собі всі негативи, вчусь цінувати близьких людей навколо мене і кожну мить, проведену з ними. Вчусь любити світ і себе у ньому. Вчусь дякувати, пробачати і вибачатися. І ще раніше я бачила лише омріяну верхівку драбини, тепер я бачу й сходи і на першу я вже ступила. Дякую, Боже.
Вдячна всім, то мене оточує і вірить у мене: родині, друзям. Зі мною купа важливих моментів, прожитих емоцій, мрій, можливостей, нових знайомств.
Люблю життя. Кайфую від кожної миті:)
П.С. А ще дякую, Андрію, за прогулянку)))
- Mood: okay
- Music:The Cat Empire
...я так довго чогось чекала від тебе...і досі чекаю...
...і вірю в нас...як і тоді вірила...завжди вірила...
...але ти, мабуть, ні...більше не віриш...
...хм.., виходить мої почуття мають більшу силу...
...і вірю в нас...як і тоді вірила...завжди вірила...
...але ти, мабуть, ні...більше не віриш...
...хм.., виходить мої почуття мають більшу силу...
Що носить Богачевська, те й носить Аністон!)))
